Дід Степан додому їде на маршрутці ввечір, В нього нині гарний настрій, як завжди, до речі. Поруч мама із синочком балакучим досить. Той по-свому щось лопоче і цукерка просить. Дід Степан дививсь і слухав. Й вирішив озватись: - А скажи мені, козаче, як тебе лиш звати? Той малюк на діда глипнув і промовив тихо: - Я ще, дядьку, не козак, а просто лиш Василько. - Як по- батькові тебе?- хлопчину дід спитався. Той на матір косо глянув, трохи застидався. Дід по-іншому тоді вже став його питати: - Ти скажи-но нам, як мама вдома кличе тата? Може Гриць, Петро, Микола? Ти подумай краще... Той замовк, подумав трохи і згадав неначе. Майже пошепки сказав, що татка звуть інакше... - Часом мама каже ТЮТЯ, а частіш ЛЕДАЩО.
|