Пн, 16.06.2025, 19:24
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [665]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3432]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви проживаєте?
Всего ответов: 974

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірш-усмішка
 

Хто у Києві буває

Хто у Києві буває,
А чи в іншім місті,
Жебраків завжди стрічає,
Котрі в люднім місці
 
Повсідаються і скиглять,
Жебрають, прохають:
- Ой подайте Бога ради, -
Руки простягають.
 
От по Києву іду я,
Зла така мармиза,
Бо в кишені тільки гривня,
А в державі криза
 
І не платять вже з чотири
Місяці зарплати,
А тут ще і жебраки ці
Просять щось подати.
 
Вибрав я одного з гурту,
Круглого, мов бочка,
З синім носом, а на плечах
Аж тріщить сорочка.
 
- Як не сором вам, - я мовив, -
При такій статурі
Гроші жебрати в прохожих?
- Батя, ти в натурі,
 
Отвалі, не заважай нам, -
Мовив здоровило, -
Ну, чого ти придовбався,
Захотів у рило?
 
Я ж, як мужній і свідомий
Захисник трудящих,
Не злякався, а промовив
П’яному ледащу:
 
- Не подам тобі я гривні,
Не чекай, лайдаче,
Он на милицях каліка
Одноногий скаче,
 
Дам йому, хай хліба купить,
Чи цукерок жменю.
Та й останню дав каліці
Гривню із кишені.
 
Став, дивлюсь, а той каліка,
Милиці покинув,
Ногу витягнув з холоші
І в генделик «двинув».
 
Я догнав лжеінваліда:
- Сором так чинити,
Подають калікам, ти ж бо
Можеш сам ходити.
 
- Батя, - інвалід промовив, -
Згинь десь, ради Бога,
Що ж ти хочеш, щоб за гривню
Я відрізав ногу?!
 

Додав: miknech (22.02.2015) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірш-усмішка

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1312 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 7
avatar
0
1 suziria • 11:07, 22.02.2015 [Лінк на твір]
Це вже стало звичайною картиною наших міст. Із-за цих шахраїв люди перестали допомогати і справді нужденним.
avatar
0
2 укран • 12:41, 22.02.2015 [Лінк на твір]
Я думаю, що подавати жебракам треба, а хто бреше, того покарає Господь.
avatar
0
3 leoniddebelyy • 12:42, 22.02.2015 [Лінк на твір]
Майстерно про сумне! respect
avatar
0
4 leskiv • 15:27, 22.02.2015 [Лінк на твір]
Сподобався вірш.  respect
avatar
0
5 Лілія • 16:12, 22.02.2015 [Лінк на твір]
Реальність. Вона така.
avatar
0
6 Koshkina • 10:24, 23.02.2015 [Лінк на твір]
таке воно життя...
avatar
0
7 miknech • 23:40, 23.02.2015 [Лінк на твір]
Дякую всім за розуміння.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz