Гумореска

Пише внук до діда з Києва листа,
Що навчатись в вузі штука не проста.
Курсові роботи, заліки, хвости,
Що тягар науки не може нести.
Важкі дисципліни, та не в тому річ -
Їсти дуже хоче кожен день і ніч.
«То ж пишу, дідусю, тобі не з проста
Пожалій хоч трохи мого живота.
Пошукай в коморі та в бодні на дні
Харчів різних вишли посилку мені.
Сухарів не думай висилати ти.
А побільше сала і масла клади.
Якщо не поможеш, любий мій дідусь,
Мабуть в гуртожитку я тут і загнусь.
Не бачити більше рідного села» -
До чого студента наука довела.

2. Лист діда до онука

Висилаю я посилку так як ти мене просив.
Віднесе сусід на пошту бо я вже не маю сил.
Хочу тобі порадити, щоб ти гарно вчився,
Часу марно щоб не тратив, щоб не волочився
За дівками з гуртожитку, а також міськими,
Обходився стосунками із ними людськими.
Без освіти нині дуже трудно в світі жити,
Бо прийдеться все фізично і важко робити.
Праця є просто фізична, є інтелектуальна.
Для фізичної годиться наука загальна.
Творча праця в письменника, співака, митця,
Інженера, науковця, навіть продавця -
Бо треба думати й гадать, як його урвати
собі кусень: чи обважить, чи обрахувати?
Важка праця в тракториста, та і в комбайнера,
Але вони заробляють не менш інженера.
Важко трактор запустити в мороз, в непогоду.
А як в полі поламався і нема народу,
Щоб тобі хтось допоміг, лиш Бог допоможе.
Як то важко, щоб ти знав, не приведи Боже.
І не так то воно легко малий бізнес мати,
Як не маєш – мусиш в когось в наймах працювати.
Стоятимеш чи на ринку, чи біля намету,
Продаючи дрижаки, жуючи котлету,
Або хотдог чи гамбургер, аж ніяк не суші,
Зігріватись горілкою чи кавою мусиш.
І таксистом не весело, завжди можуть вбити
Та й машину треба мати і права купити.

Якщо матимеш освіту, дві, а може три, то
До всіх різних тих посад вже шлях буде відкрито.
Можеш стати адвокатом чи може суддею.
Будеш тоді мати низку різних привілеїв.
Інспектором податковим - житимеш не гірше
А ніж офіцер таможні, а може ще й ліпше.
Якщо станеш чиновником хоч би й не великим,
Коли б тільки «дозволять» щось, або щось «ділити»,
То ж матимеш хабарі та різнії «відкати» -
Не потрібно буде жінці й тещі працювати.
Але тут потрібно чітко про те пам’ятати,
Що «табличку ділення» не можна забувати.
То ж нехай тебе не мучить те , що совість зветься
Бо в країні Україні так давно ведеться,
Що всі беруть хто що зможе, що дає посада
То те й тягне все державне. (Тягне все і Рада).
Той трубу, той газ, той нафту, інші землю й ріки
То ж всі беруть. Не беруть лиш безрукі каліки.
Лікарем теж не погано. Щоб здоровим стати
Все винесуть хворі люди із своєї хати
Та й лікарю віддадуть. Що йому зарплата?
Як бере він хабара від батька і брата.
А найліпше було б в Раді депутатом стати -
Мав би гарную платню та й привілей багато.
Головна ж із привілей всіх – зразу й не вгадаєш:
Ти ні за що й ні перед ким не відповідаєш.
І робить – ніщо не треба, треба лиш кричати,
Що погана нині влада й кнопки натискати
Коли скаже тобі старший, або дасть відмашку
Той, що чинно очолює фракцію-компашку.
Дадуть тобі «мерседеса» й водія до нього,
Охоронців, щоб не вкрав хто придурка такого
Ще й квартиру отримаєш й прописку столичну,
А що ж, треба шанувати особу величну.
Помічників головастих з півдюжини маєш.
Вони тобі все напишуть, а ти зачитаєш
На трибуні, або з місця мов усе це знаєш.
Нехай думають виборці, що ти за них дбаєш
Вдень покрутишся у залі, хай камери бачать
Як народні депутати на народ батрачать.
Увечері з красунею, не вдома ж зостатись,
Підеш кудись на витрішки, щоб похизуватись
Годинником з діамантом, костюмом Версачі
Нові мешти показати. А як же іначе?
Ти тепер уже «еліта», простим недосяжний,
Тому мусиш мати вигляд вельми епатажний.
Ото ж вчися, мій онуче, гарно і понад усе
Бо зостанешся ти дурнем, а я твоїм дідусем.

Писано 22.05.2009р.