Осіння казка.
Не знаю, що вже й привело Мене в садок забігти, Та, кажуть, в сад мій забрело Якоїсь баби літо. Гуляє тихо по садах, Шукає господиню, Лише у снах і спогадах Вбачає цю богиню. Я шаленію від казок, Легенд і саг, і міфів, Та раптом з мене рветься зойк, Я - серед давніх скіфів. Немов укопана стою Дихнути геть не смію, Ах чоловічок! «Мать твою» Зненацька розумію, Що тут знімається кіно І милий мій між ними, В бокалах виграє вино, А поруч – побратими. - Ну, що злякалася, серна? Мій скіф мені глаголить: - Чого трясешся так, дурна? Муж вбити не дозволить. Ось вам і казка, ось і міф… Спускаюся на землю… Мій п*яний неук, дикий скіф… Де почуття – не внемлю? А літо бабине прийшло, Теплом голубить коси… Те, що шукало, віднайшло - Небесну, чисту просинь.
Додав: Asedo1949 (09.09.2021)
| Автор: © Катерина Чумак
Розміщено на сторінці : Вірш-усмішка
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2601 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА