Надурили вже у котре й кулаком у пику: *Сиди дядьку і не рипайсь у політику велику. Твої руки зашкарублі,лиш для вил годяться, Ми не хочемо з тобою знатись – родичаться. Ти ж в навозі ,ніби жук,з року в рік довбешся, Який з тебе муж державний,селюком ти звешся. В тебе в лобі кіт наплакав й лапкою загріб Куди ж тобі до нас? Ми персони-віп.* Дядько глянув із-під лоба і примружив око --Хоч і голови у вас відшліфовані ,мов коко Й чути лементу до біса та все невпопад Ви на річці нашій тихій штучний водоспад. Ви не варті й черв*яка,що в навозі риє. Бо від нього користь є,він на благо діє. Називаєтесь персони,еліта,пани, Від заморських модельєрів носите штани, На брехні звели палаци ,гори капіталу. Та не буде вам спокою,бо народ свій обікрали. І в політику я вашу не хочу вступати, Бо від неї в носі крутить і хочеться чхати.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас