Чудова, Вікторе, гріховодна ніч. Сподобалось. Є трішки (як мені чується) - од пестощів - І пестощі... чому ридали солов"ї? (у них же також пора любові) - може, бриніли, чудили... і - бездиханно, ніби назавжди, мо - поснули ми у плавнях... Але то побажання... А оцінка 5+.
Ігоре, солов'ї бенкетують трошки більше місяця, і коли описувати в коротенькому віршику різні дрібнички про них, а іще про погоду та природу, до для чогось вагомішого не залишиться місця, та й кому те цікаво?.. За "бездиханно" хвилюватися нічого - таке було колись зі мною, лежав, як убитий...
Сумним, Наталю, я сьогодні можу стати через три години, або ж зовсім навпаки - з нетерпінням і сподіванням у перемогу українського клубу я зараз чекаю на футбольний репортаж, а так у мене все добре.
Дякую тобі, Роксолано, за побажання. Все це так давно було, що забулося вже трохи, але, коли пригадую той час, душі стає радісно, тепло, а ще - неспокійно...
Світлано, дякую, за підказку. Не помітив елементарного, на ПМ також за це довелося червоніти... Малі грішники ми тому були, що на той час нікого не зраджували, гріх маленьким то був, просто грішочок якийсь...
Мабуть, твоя, Іване, юність, якій я щиро заздрю, не дає ще тобі можливості зрозуміти багато речей, про які колись, може, й поговоримо, але вже наодинці...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
