Дивилася телик, здається й дрімала,
Нічого такого на думці не мала,
Коли це - бубух! Аж підскочила з дива!
І голос знадвору:"Виходь-но красива!
На крилах летів я до тебе здалЕку!
В путі я загнав не одного лелеку!
І лук є, і стріли вже напоготові!
Вдягай-но скоріше найкращі обнови!"
"З якого це дива? - питаю сердито,
- Кому тут не страшно мене розізлити?
Чекай! Зараз вийду! Намну комусь боки!
Нема мені іншої більше мороки!"
Натягую кеди, шнурую повільно,
Ти бач, відпочити мені вже невільно!
А він під дверима:"О, діво прекрасна..."
Тут я на поріг! Він:"Мабуть я не вчасно?"
Й тихенько задкує... "Ану, - кажу, - стій!"
За крила впіймала:"Чекай-но, малий!
Ти зброю свою прибери від гріха!"
А він:"О, діво, приніс я тобі жениха!"
Струснула те диво, щоб зовсім не вбить:
"Сама я рішу, кого маю любить!
А будеш стрілу мені штрикати в бік,
То днів своїх швидко закінчиш відлік!
Вмить вискубу пір'я, закину у піч!
Бо серце жіноче, то зовсім не річ!"
Збирає він стріли, буркоче під ніс:
"Іду у відпустку! Міняю девіз!
Бо склалася нині складна ситуація -
Панує у світі емансипація!"
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
так би мовити, для розігріву 
