Минають дні, минають ночі,
Пливуть роки, немов вода.
Я згадую чарівні очі,
Моя матусю дорога.
Я пам'ятаю руки ніжні, -
Долоні ваші в мозолях.
І коси довгі, білосніжні
Стелились шовком по плечах.
Я чую голос ваш і нині,
Моя голубко дорога.
Та час спинився у долині,
Звідки немає вороття.
Лиш соловейко на калині, Що під вікном Ви посадили
Нагадує усій родині,
Про вашу душу, серце щире..
|