Коли живеш ти у свої ілюзії І коло тебе фарби грають, Весела пісня кожній день Під оплески лунає, Життя пливе без смутку та обман. Та час розставив все на місце. Ілюзія розтала, як туман. В раю твоєму більш немає простору, Ти у кімнаті, розділена стіною, Вона така німа, Вже тиша там і пустота, Вже попіл пожирає її блиск. Ти не чуєш голос, крок його ходи. Тебе розділяє стіна, Цеглова та німа. Хоча колись, крізь непомічені щілини ти помічала світло там. Тобі здавалось, що там живе людина та єдина, яка стіну оцю проб’є. Але там ніч і мрак у ці хатині, Там тиша все накрила і попелом закрила від очей моїх від думок моїх. Там тиша!
Хороші думки , образи тут у вас присутні, але загалом є ще над чим попрацювати. Натхнення!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
