Коли яснішає погода, землю балуючи теплом, Здається літо повернулось, морозів ніби й не було. Проте з старенького горіха додолу листя опада. Чорні шляхи, чорні дерева, чорніє і людська душа. Старий, задуманий горіху, повідай, в чім твоя печаль? Чого чорніє віття твоє? Чого тобі найбільше жаль? Я знаю, бачив ти багато, та тайну сповіді зберіг. Нажаль не можеш більш забрати пекучий біль очей моїх. Ти спиш, і спатимеш ти довго, бо холод серце огорта, Але прошу, скажи хоч слово, куди кохання відліта? Ти бачив наш весняний ранок, ти бачив літній водограй, Ти бачив все, що з нами сталось, тож чом я плачу, не питай! Не плачу я! Роса ранкова зкотилася з очей моїх, А може це тумани знову прийшли до серця на поріг? Тумани вітер розвіває, а зійде сонце, то й роса Під променем палким зникає, тепло ж бо творить чудеса! Та де ж сховалось Сонце наше? Воно до інших відійшло! І тихо, безтурботно ляже на їх серця його тепло. А в цей холодний, тихий ранок росою вкрита вся земля Ти не топчи її ногами, то плаче доленька твоя. Не забувай мого кохання і роси пишні не топчи Лукаве серце на світанні у тій росі не замочи! Коли ж зима серця застудить, то стане інеєм роса, А може й снігом ляже всюди блискучобілая краса. Гаряче ж серце вкриє крига, й серед недоспаних ночей В холодній хаті будуть стиха перлини сипатись з очей. Збере усі оті перлини прекрасний майстер і складе Намисто цінне для Галини і їй на груди одягне. Та разом з золотом і сріблом на груди ляже й моя біль Ти не відчуєш її тілом, однак вона, неначе сіль, З'їдає душу, серце точить, неначе полум'я горить, Воно уже й боліть не хоче, та все одно болить, болить! Старий, задуманий горіху, повідай їм мою печаль, Хай не чорніють душі їхні, хай відійде від серця жаль! Нехай яснішає погода, землю балуючи теплом, Щоби забуло серце згодом наче нічого й не було.
Цікавий вірш, непоганий. Слід звернути увагу на деякі поетичні штампи (але від цього ми всі не застраховані) та сумнівні рими в деяких місцях (наприклад: темплом - було, опада - душа - взагалі не римується тощо), дієслівні рими (огорта - відліта, горить - болить). Це просто порада)) Ваш вірш узагалі мені сподобався, бо дуже піднесений, романтичний, трохи сумний, але з життєстверджуючою кінцівкою! Бажаю Вам, Надіє, наснаги та успіху! У Вас непоганий потенціал))
Велике людське спасибі. Зважаючи на те, що я вперше друкую свої твори, до того ж писала я їх не на конкурс, а для душі - те, що боліло, лягло на папір. До того ж, ніхто з моїх друзів чи рідних не знає про моє захоплення, тому це дуже важливо для мене почути думку зі сторони. Щиро дякую.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
