Вже гасне місяць, все навколо оживає
І темрява поволі відступає.
Та я не сплю, для мене ще лунає
Мелодія твого серцебиття Ти дихаєш уривчасто і тихо
І подих твій немов бузковий цвіт.
В промінні світанковім, десь далеко,
Забутий нами оживає світ Твоїх думок не можу прочитати
Чарівний ліс зробив усе за нас.
Ми тут змогли б і щиро покохати,
І пронести це почуття крізь час... Не в наших душах і не в цьому світі,
А там, де магія, старих дерев
Де замок на горі стоїть, йому ці вірші
А нам забути і іти вперед.
| 
у Вас 
0
Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.