Коли немає сил уже і хочеться далеко утекти Себе питаю я… комусь скажи потрібен ти? Комусь потрібна посмішка твоя? Чи посміхаєшся ти сам до себе, я…? Чи хтось захоче дати одягу свого тобі? Коли побачить, що ти замерзаєш на дворі? Чи хтось зігріє у свої обійми загорнувши? Коли самотній будеш ти, як одинокий крейсер затонувший Зітре чи хтось тобі з щоки сльозу Як біль нагне тебе, неначе вітер гне лозу? Візьме тебе за руку і до серця сильно так притисне І доторкнеться носиком до того носа, ніби ненавмисно Та більш тікати я не хочу, і сил у мене вистачає Бо вірю я, що хоч і трішки та все одно мене кохаєш.
Зміст дуже сподобався, гарна тема :-) Але: слова "затонувший" в українській мові немає, це ж активний дієприкметник та ще й доконаного виду, отже, це помилка. Є випадки, коли треба б застосувати пряму мову (наприклад: "Себе питаю я: "Комусь ... потрібен ти?"). "Далеко утекти" - не дуже звучить, краще б: "Далеко втекти"... Зверніть увагу на пунктуацію, бо є кілька помилок (наприклад, після "І доторкнеться носиком до того носа, ніби ненавмисно" перед "Та більш тікати я не хочу" треба ставити або кому, або ж крапку, на Ваш вибір). І попрацюйте з формою, бо щось розмір вірша кульгає. Це не критика, а просто поради)) А взагалі твір непоганий, цікавий, емоційний та, гадаю, написаний від душі, а це вже великий "плюс" Вам. Бажаю Вам, Олександре, успіху та натхнення.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
