Коли не поруч ти,
не гріє теплий чай,
В долонях телефон
замріяно мовчить,
Коли не поруч ти,
коли ти не «онлайн»,
Разючий кожен звук,
болюча кожна мить.
Коли не поруч ти, я
падаю з небес
І розбиваюсь вмить
на тисячі частин,
Коли зникаю я, для
всіх неначе щез,
Тоді тебе нема,
тоді я знов один.
Коли не поруч ти, я
– одинокий птах,
Що загубив маршрут
або зламав крило,
Коли не поруч ти,
то сльози на очах,
Бринить у венах
кров, вкриває піт чоло.
Коли не поруч ти, мені
дарують біль,
Неначе гострий ніж,
заплутані думки,
Коли не поруч ти,
повір, я – тільки твій,
Нікому більше в дім
я двері не відкрив.
Коли не поруч ти,
здіймаю білий стяг,
Замкнувши всі
замки, кімната, мов тюрма,
Коли не поруч ти,
навіщо це життя,
Як дихати тоді,
коли тебе нема?...
у Вас 
0
