Сидів опівнгочі замріявсь,
Згадав твої тонкі уста,
І вітер дум надімною звіявсь,
Тобі писав свого вірша,
І переплелися думи хаотично,
Хоча тема в них одна,
Для мене все оце не звично,
Тобі присвячувать вірша,
Усе це сталося зненацька,
Ти увійшла в моє життя,
Хоча сама того не знала,
Що ти сенс мого буття,
Мені сподобалось у тебе,
Жива душа, прекрасний стан,
І закохався я у тебе,
І дав волю почуттям...
| 
у Вас 
0
