НЕ ПИШИ БАЖАННЯ НА ПІСКУ...

Не пиши бажання на піску,

Їх стирає вранішній прилив,

За твою відвертість, хай гірку,

Я тебе так сильно полюбив.

Поцілуй ікону золоту

Та зі мною в небо вознесись,

За мою вчорашню чистоту

В мене закохалась ти колись.

В книгах пожовтіють сторінки,

А кохання – Біблія для двох,

Вибач, може щось не так вчинив,

Не моїм віршем говорить Бог.

Може, ти почуєш… Може, й ні…

Скільки ще мої твої вуста?

Щиро вірю – рано навесні

Ми зустрілись зовсім неспроста.

Кажуть, в щасті не існує меж,

Ні, не згоден – забагато втрат…

Я тебе люблю…Скажи, ти теж?...

Це фінал чи черговий антракт?...

Не кажи разючого «прощай»,

Янголе, котрого я зустрів,

А цієї ночі запалай

В Другому пришесті почуттів.