Привіт, Минуле... Що ж, заходь у двері, Куртку знімай, проходь вже до кімнати... Ти почекай, поставлю зараз чайник, Багато є про що поговорити... Ти якось згасло, схудло, помарніло, Можливо ти хворіти почало? Минуло, швидно миті пролетіли, Тоді ти вдаль неістово пішло... Минуле, в нас же стільки було мрій І планів, сподівань, палких побачень... Лишилась пустка, все кудись пішло... Минуле, не прошу твоїх пробачень! Ти кажеш я так сильно помінялась? Ну, я на місці ж вічно не стою... Я у Майбутнє щиро закохалась, Із ним стою я вже не на краю... Любов сліпа... Це вже я зрозуміла... А ще, ти мені снитись почало... Я сильно хочу так тебе забути... Але цьому вже збутись не дано... Пробач мене за весь сарказм й образи, Пробач, я за тобою так тужу... Давай, можливо знову будем разом? Тебе з Теперішнім, Минуле, подружу... Ми пройдем разом крізь сніги і грози, Ми перескочим будь-яку біду... Не хочешь?.. Що ж, тоді, Минуле, Давай хоча б до двері проведу...
Всім дякую за відгуки та зауваження, надалі намагатимусь все враховувати!)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
, для заохочення.Успіхів і натхнення!
