ЇЇ сльоза у мене на очах
І потяг мчиться до заходу сонця
ЇЇ поет сидить під башнею комах
Які гризуть його тонку натуру Пливуть блискучі мрії перед боєм
Зловлю останню та піду на фронт
Я немічний без них я просто смертний
Залиш одну і проживу ще час Працюють квіти на заводі часу
Зівяла перша, друга каже ні
А третя тільки починає сяяти
І як приємно, що вона моя Надію випив з пляшки вранці
Сигару болі викинув в вікно
І крикнув в небо, я живу для неї!
Вона одна, і я її люблю. *** Вона зайшла в мій світ
Вона відкрила двері
І я промовив "Ти створена для мене"
Вона була створена для мене
Вітер, вітер, не заважай...
Зорі попадали, всі попадали
Засліпивши при цьому нас
Світ вже не зруйнований
Світ відбудований, смуток пропав, його вже нема
Кохання бетоном залило фундамент
Алмазні опори стоять під мостом
Поки по ньому ідуть два герої
Вічність- секунда, секунда- життя...
Весна назавжди вкриє дорогу
Зима не побачить наші тіла
Любов не вмирає вона все чекає
Коли ми відкриєм для неї свій шлях
Знесем всі пости, відкинемо зайве
і станем дітьми щоб забути про зраду.
| 
у Вас 
0
