Горошинка

Рівненька стежина,

Та в гору і в гору.

Стомилась дівчина-

Прогавила пору,

Бо йшла не до того.

І щастя-із двору,

І горе під ноги.

           Чого сумувати?....

Мала горошина,

Та котиться стрімко.

Дрібна порошина

У оці-не видко-

Сльоза заливає.

Зітреш її швидко,

Бо горя немає.

                     Як знати...

Завмерло серденько,в печалі втопилось.

Дівчині кохання,нажаль,не судилось.