* * *
На твоїх островах - знову осінь,
Йдуть дощі без кінця і краю…
Я тобою живу і досі,
Я тебе, моя люба, кохаю!
В тебе інші тепер висоти,
Інші друзі вже й інші маршрути...
Та я знаю , кохана, достоту,
Що не зможу ніколи забути
І ті зустрічі наші колишні,
І безсонні щасливі ночі,
Й твої губи, солодкі як вишні,
І твої з поволокою очі…
На твоїх островах - знову осінь,
Йдуть дощі без кінця і без краю…
Я тобою живу і досі,
Я тебе лиш одну кохаю!
Додав: suziria (04.08.2014)
| Автор: © suziria
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Ludmilka : Дякую! Це ж приємно вміти любити кожну рису окремо. Мати бажання її роздивитись, зрозуміти.
leskiv : Було цікаво читати, хоча я надаю перевагу не розуму людини, а якостям її характеру. Розум також не завадить, але спершу - доброта.
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА