* * *
На твоїх островах - знову осінь,
Йдуть дощі без кінця і краю…
Я тобою живу і досі,
Я тебе, моя люба, кохаю!
В тебе інші тепер висоти,
Інші друзі вже й інші маршрути...
Та я знаю , кохана, достоту,
Що не зможу ніколи забути
І ті зустрічі наші колишні,
І безсонні щасливі ночі,
Й твої губи, солодкі як вишні,
І твої з поволокою очі…
На твоїх островах - знову осінь,
Йдуть дощі без кінця і без краю…
Я тобою живу і досі,
Я тебе лиш одну кохаю!
Додав: suziria (04.08.2014)
| Автор: © suziria
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 10
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
Nemo : дякую, з кожним роком розумієш, що життя продовжується попри все і можеш чогось не встигнути...
virchi : Гарно написано! У кожному рядку — любов, вдячність і повага до найріднішої людини. 💙💛
Nemo : дякую, насправді - так...
leskiv : Чудовий вірш, пронизаний любов"ю до матері.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА