Повільний кінь

Повільний кінь

За темою сонета №51 В.Шекспіра

Чи ж можу ремствувати на коня, 

Який несе мене від тебе геть, 

Що не спішить, як це робив щодня, 

Переступаючи ногами ледь? 

Як справжній друг, він відчуває стан 

Душі моєї, серця мого стук… 

Коли ж  в зворотній шлях ітиме так, 

Йому я скажу:  ти мені - не друг!

Окрилений коханням неземним 

Із вітром навперейми, як вогонь, 

Я мчатиму з бажанням лиш одним:

Відчути подих твій, тепло долонь! 

Не дожене бажання кращий кінь - 

Позаду хай плететься, немов тінь. 

18.10.2014р.  Пилип  Тихий

Thus can my love excuse the slow offence 

Of my dull bearer, when from thee I speed: 

From where thou art, why should I haste me thence? 

Till I return, of posting is no need.

О what excuse will my poor beast then find,

When swift extremity can seem but slow?

Then should I spur though mounted on the wind,

In winged speed no motion shall I know:

Then can no horse with my desire keep pace;

Therefore desire (of perfect'st love being made)

Shall neigh (no dull flesh) in his fiery race,

But love, for love, thus shall excuse my jade:

Since from thee going he went wilful slow, 

Towards thee I'll ran and give him leave to go.