Шепчуться верби, вітрами ціловані
В травах сховався цвіркун,
Зорі купаються ,сріблом гаптовані,
Моргає місяць, чаклун.
А он русалонька косу розчісує,
З лілій віночок плете ,
Кинула в воду , кохання очікує,
Вірить, що милий прийде.
Прийде, ой прийде, підхопить русалоньку,
Більше не буде жалю,
Сила кохання знов верне дівчиноньку,
Разом промовлять – люблю.
В місячнім сяйві зорІ дві скупалися,
Знов заблистіли вгорі,
Двоє закоханих тут присягалися
Вірними бути собі!
| 
у Вас 
0
