Синьоока мрія.
Синьоока мрія.
Де ти ходиш, бродиш,
Синьоока мріє?
Що зі мною робиш?
Серце моє мліє:
Як тобі сказати,
Що тебе кохаю?
Де ж то відшукати?
У словах блукаю.
Може ти впізнаєш
Долю в вирі світу.
Може й ти шукаєш
Папороті цвіту.
Де цвітуть блавати,
Я тебе зустріну,
Буду цілувати
Ту, мою єдину.
Буду напиватись
Вуст її росою.
Буду любуватись
Милої красою.
Додав: iakhnevich (23.02.2016)
| Автор: © Галина Яхневич.
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 15
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА