По голубих дорогах неба Уже вертають журавлі. Котрийсь із них листа від тебе Приніс сьогодні на крилі. Короткий лист, як та записка Серед уроку: - Відчепись!.. Розчарування гіркий присмак Ще довго юне серце гриз. Я червонів і вперто очі Ховав від сорому в журбі, А на перерві саме клоччя З листка того в портфель тобі Жбурнув при всіх і гордо вийшов, Щоб десь хоч трохи поревти. І щоб не бачить, як навмисно Смієшся радо іншим ти. Пройшли роки. Проте забути Мені чомусь не довелось Кохання перший світлий смуток, І тих записок цілий стос. А це ось лист... Всього три слова… Мов сніг у травні на землі. І за вікном курличуть знову До мене радо журавлі.
Знаєте, Віктор, своїм віршем Ви нагадали мені про всі шкільні наївні записки (але такі важливі тоді), та листи, котрі я так ревно зберігала багато років, а після заміжжя спалила у великому вогнищі, зробивши таку дурницю. Дуже шкодую про це, бо вже зараз мені хочеться їх прочитати. Ностальгія за минулим.
А мене через різні записки тричі зі школи мали виганяти...... Я кожно тижня була на килимку у директора: то на горіхи давали, то грамоти якісь вручали! А записки і записники з подібними словами і смислом досі вдома є! Якось знайшла якогось щоденника, в якому так зворушливо пишу про почуття - аж самій сподобалось - а згадати до кого ті почуття були, так і не змогла, хоч були і там і колір волосся і очей ( під такий опис хлопців 10 підпадає).... Вірш чудовий! бачите, яке обговорення викликав......які спогади!
Дякую щиро за теплі слова вам . Дівчата, та це винувата пані Тамара з своїм коментарем. У мене така ностальгія за минулим появилася, такі спомини прийшли... Дуже приємно, що рядки не залишили вас байдужими. ОСТАННІЙ ДЗВІНОК, ВИПУСКНИЙ ВЕЧІР - запросять і буду читати цей вірш. Він легкий, зрозумілий... Дійсність!
А я кожного року, коли у мами буваю, дістаю з горища сумку із старими листами і листівками, записочками. Таке задоволення читати їх! Вірш дійсно навіює ностальгію. А у моєму віршованому коментарі до того вірша - усе не так просто, був вік для читання віршів, розгадування кросвордів, потім поцілунків, щастя, сльози, розчарування і знову щастя...І так до безконечності... Таке життя!
Одне прохання - подивитися попрошу на сумку з листами на горищі у мами. Не ваші розлітаються?.. Надійно там все зберігається?.. Журавлі летять і летять щовесни до безкінечності... Курли... Курли... Мені?!. Курли..
Може й розлітаються, не знаю, приїду - перевірю. Ота торбина з старими листами цінна тільки мені, до неї нікому немає інтересу. А журавлі... Нехай летять, то на краще, такі приємні спогади приносять!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
