Коментувати також можна з та

Пн, 20.05.2024, 22:46
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1024]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [133]
Аудіовірші [49]
Українцям [2670]
Вірш-пісня [542]
Вірші про Україну [1478]
Вірші про рідний край [807]
Вірші про мову [218]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [22]
Акровірш [31]
Байка [107]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [997]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [661]
Вірші про чоловіків [110]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [411]
Вірші про кохання [3366]
Вірші про друзів [713]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [333]
Вірші про дитинство [321]
Вірші про навчання [58]
Вірші про професію [82]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [705]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1219]
Вірш-тост, вірш-привітання [114]
Для мене поезія - це [191]
Поети [272]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [295]
Щастя - ... [598]
Жінка - ... [261]
Життя... [4427]
Філософам [1297]
Громадянину [868]
Метафізика [156]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про кохання
 

Сяду я близенько

Сяду я близенько, бо приріс міцненько
До зіниць глибоких та до птахів-брів,
Нащо ж я без голки й полотна, миленька,
Вишивати образ твій у днях посмів.
 
Заведу розмову тиху, тиху, тиху,
Слово, як джерельце, плине й жебонить,
Малось незалежно, та без тебе лихо,
А з тобою, Боже, аж душа бринить.
 
Чом же відвертаєш ти від мене очі,
Чом, як розмовляєш, все одно мовчиш
Чом замкнула душу, а мою толочиш,
Чом крильми по серцю, тільки вбік летиш.
 
Сяду я близенько, та немає толку,
Подивлюся в очі – а вони німі,
Ох, прибивсь полковник не до того полку,
Сидимо близенько, та не вдвох, самі.
 

Додав: miknech (09.12.2016) | Автор: © Михайло Нечитайло
 
Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1995 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
0
1 leskiv • 11:59, 10.12.2016 [Лінк на твір]
respect Чудова лірика кохання.
avatar
0
3 miknech • 00:54, 11.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую за увагу.
avatar
0
2 kraynyuk46 • 15:12, 10.12.2016 [Лінк на твір]
Чудова любовна лірика! hands 55555 Дякую! Хай щастить!  sm1  s-11 
avatar
0
4 miknech • 00:54, 11.12.2016 [Лінк на твір]
І Вам дякую.
avatar
0
5 Pylyp • 15:29, 11.12.2016 [Лінк на твір]
Дуже славно! Особливо:
 " Сидимо близенько, та не вдвох, самі."
avatar
0
6 miknech • 01:37, 12.12.2016 [Лінк на твір]
Дякую, пане Петре.
avatar
0
7 ЛІРИК • 00:14, 13.12.2016 [Лінк на твір]
Хороший вірш. Тяжко, коли серця б"ються не в унісон. Але почуття не міліють... А де мона почитати вашу прозу? Чи є щось новеньке, свіже?
avatar
0
8 miknech • 00:53, 13.12.2016 [Лінк на твір]
Видавничий дім "Андронум" видав три електронних книги моїх творів. Шукайте, знаходьте, читайте.
Ті ж, що не ввійшли в книги, як завжди на тому прозовому сайті, де я перебуваю завжди.


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Asedo1949: Щиро  дякую  за  добрі  слова  і  побажання! Перемога  прийде  неодмінно  і  все  буде  добре.

Asedo1949: Пане  Іване,  час  і  нині  то  повзе, то  біжить,  то  летить,  як  і  ця  бувальщина,  яка  вже  давно  вилетіла  за  межі  Чумацького  Шляху, бо  як  не  дивно,  час  має  властивість   змінюватись

Asedo1949: Дуже  важкі  рядки. Серце  огортає  туга  за  таких  ось  героїв. А  скільки  їх  вже  лежить  в  нашій   змученій  горем,  але  нескореній  землі,  та  водночас   велика  гордість  розпирає   груди 

leskiv: Дякую за вірш, надзвичайно боляче читати, але це - війна. Я ніколи не думала, що в Росії виросло таке жорстоке покоління нелюдей. Та й наші ровесники там задурені рашистською пропагандою настільки, що


     


Форма входуу
Логін:
Пароль:
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ:
    Сайт: uid.me/vagonta
    Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz