Я кликав радість – не прийшла, Я тугу гнав – не залишала. Кохання рідні два крила Всі наші радості й печалі. То смутком душу ледь затьмить, То смуток радістю розвіє. Згасає в тілі ненасить, Але горить вона у мріях. Життя буденна суєта І правда дійсності сувора. Невже зі мною саме та, Яку я вимріяв говорить?.. Я перед тебе, далебі, Схилюся вперше із мольбою, - Бери моє життя собі, Позви в останнє за собою. Нехай наївний, як маля, Нехай на інших непохожий, - За двох кохати буду я, Невже відмовити ти зможеш?..
Я все читаю на сайті, ось тільки не хочу часом коментарем образити, тому мовчу.... Або тема не моя, або не зачепило, або....... Щось у мене багато або)))))
Вікторе, у Вашому вірші є фрази, які можна цитувати. На них уже попередні дописувачі указали. Правда, що гарно, описане чисте кохання. Я б сказала: "Без надії сподіваюсь". Сум у вірші перемішаний із радістю ліричного героя, що він може хоч у мріях, хоч "заочно" бачити і спілкуватися із "тою, яку вимріяв".
За "Клас!!!" дякуую. Тішить душу зрання. Даремна, Катрусю, стурбованість про правильність написання слова НЕПОХОЖИЙ. Суди і знай сама - в-за-на-непід-непо-пере-під-по-при-про-роз-с-хожий.
Тут треба діять, не мовчіть Не всі писати так уміють, Про ту нежданну ненасить Яка давно чакеє дії. Не прибідняйтеся, дарма, Вона не згасне, серце б"ється. Диханням другим звіддаля Вона луною озоветься.
Іванна любить карколомні пози Й коли людей багато навкруги... Любив дівчат водити в верболози, Тепер мені в квартирі до снаги. Натура в мене, вельми, непостійна. Буває, глуздові наперекір Куштую борщ висококалорійний Я не за двох, а швидше, що без мір...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
3
Гарний вірш. Я вже починаю боятися що вкотре повторююся.
