Дорога в Рай

Дорога в Рай

Фіалково-блакитна ніч

Ховає в водах таємницю.

Здається нам - ми віч-на-віч,

А онде місяцю не спиться.

Блискучим оком підгляда

За нашим виразним мовчанням.

І віддзеркалює вода

Доріжку того споглядання.

По ній йдемо... І в грудях щем

Спиняє хвилю під ногами.

Дивись, коханий, там Едем!

Веди мене туди, Адаме!

Там тиша в срібному вбранні 

Пильнує наше двоголосся,

І чорним воском по спині 

Спливає в ніч моє волосся.

О, як кохаєш ти мене,

Немов ця ніч у нас остання.

І губ твоїх п*янкий ранет

Так грішно пахне на світанні!

Цілую усмішку твою,

Торкаюсь вуст, немов причастя...

Я знаю, як було в Раю:

На двох - одне-єдине щастя...