Ось наше й промайнуло літо…
Сумні хвилини розставання…
Та все ж горить, горить над світом
Сузір’я нашого кохання…
- Я не забуду наших стріч,-
Таких палких і небезгрішних.
Я – Ніч, я - неповторна Ніч,
Така спокуслива і ніжна.
-Немов мелодії пісень,
Мене твої чарують очі.
Я – День, я – неповторний День,
Який не може жить без Ночі.
= У поєднанні протиріч
Отак , як вперше і востаннє,
Злились в єдине - День і Ніч,-
В найщасливішому коханні…
Немов найкраще з одкровень -
Цілунки у вуста медові.
Я День - ти Ніч, ти Ніч - я День,
Що поєдналися в любові!
***
Ніч. День.
Ніч -день...
Самотній дощ над містом йде без тебе.
Ніч - день
Дощ йде -
То за тобою плаче навіть небо.
В цю мить
Десь мчить
Варшавський поїзд, що тебе відвозить...
Лишила мені
Ти сумні пісні
Й крапельки дощу, мов сльози.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
Дякую!