Чужим став, чужим… Щось не склалось.
Мій мозок рве біль почуттів.
Як добре все в нас починалось,
Щасливі були… Чи здавалось?
Чи може хтось порчу навів?
Тебе підвела ница плітка?
Чи може милішу знайшов?
Дорогу забув ти до хвіртки,
Чи може тонкі були нитки,
Й слабенький не витримав шов?
Тепер лише в снах тебе бачу,
Очима любуюсь, лицем.
Боюся, що знов тебе втрачу.
Несу своє серце гаряче
В обійми твої похапцем.
Зіркова туманність і трави
Секрет двох у снах бережуть.
Ті зустрічі не для забави,
Це — миті любові яскраві —
Коханням їх здавна зовуть.
25. 12. 2018 рік
Картинка з інтернету
| 
у Вас 
0
