Як справи, моя "міссіс екс"?

Як справи, моя “міссіс екс”?

Тобі так легше стало жити?

Пройшов твій власнолюбний стрес?

Чи научилась ти любити?

                Я не зникав з твого життя, -

                На півдорозі зупинився

                І там знайшов ті почуття,

                Якими не насолодився.

У порівняння не ідуть

Дві іскри полум’я любові,

В тобі – емоцій каламуть,

А з нею – просто, як з собою.

                Ти засмутилася, здалось, -

                Це звичка “мати” заболіла

                Ущерть закоханим когось,

                Душа чия усе стерпіла б.

Я надто довго відчував

Сліпу закоханість у тебе,

Приносив квіти, віршував,

Цього, мабуть, хотіло небо.

                Та раз на вухо Люцифер

                Сказав мені відвести погляд,

                І що ти думаєш, умер

                За твоїм серцем довгий голод.

Я не жалкую ні за чим,

Бо я навчився так кохати,

Як тільки вдень чи уночі

Комусь можливо уявляти.

                Без перебільшень і брехні

                Я увесь час живу коханням,

                І дуже хочеться мені,

                Щоб вже, нарешті, у останнє.