Я захворів...

Я захворів і розумом, і тілом,

Депресія проймає кожен рух,

Нема бажання, ані сили,

Без тебе, мила, світ – не пух.

Робота, метушливість і турботи

Без запалу виводять результат,

Кладу навпроти твоє фото,

І розмовляю невпопад.

На тілі відчуваю дотик,

Ніжніш якого не знайду,

Цілую у уяві ротик,

І помилково впізнаю ходу.

Чекаю на дзвінок бентежно,

А телефон усе мовчить,

Де ти, кохання моє? Де ж ти?!!!

Без тебе сонечко дощить.

Незвично так самотнім бути,

Здригатись від ілюзії щодня,

Спішити в рідний дім й не чути,

Що там кохана жде моя...