Не хочу вірити, жену реальність геть, Перебираю швидкоплинні миті, І почуттєва круговерть Питає: - Як без тебе жити? Все є, здавалось, - все не те, Мозаїка з мрійливих половинок, Зневіра, вседостатність – вар’єте, В якому я, теперішній, і виник. У голові слова твої весь час: - Чому ти з нею...? Що знайшов ти? Нічого не зробив ти ради нас... - Відроджуючи «за» усі і «проти». Твоє мовчання, наче на контраст, Вустами, поцілунками зринає, Це знов «Шампанське»? Вкотре? Ну,
гаразд, Із ким такого не буває? Але не кожен на освідчення летить, Не кожен так натхненно лине, Я – чоловік, та інколи так серденько
болить, Що хочеться відтяти половину. Лик янгола, а мучиш, мов лихий, Тебе кохаю, не виную, зовсім, Боюсь лишень, що мій душевний біль Все висушить «Шампанське» десь у льосі. Пошли мене з коханням в вічну даль, Пошли, щоб згинув я, - адже мене ти знаєш, Любов стиснулася, неначе той мигдаль, Настоялась, немов вино, і грає. Але в вина властивість є отрут.. «Пий – не впивайся» - це слова Ісуса, Без тебе я не можу жити тут, Без тебе жити я ... боюся...
Ох мучить тебе твоє кохання, Немо! І у душі суцільна почуттєва круговерть! А щоб не впитися, діставай із льоху своє шампанське, розлий усім на "Анумо...", вип*ємо за твоє душевне здоров*я!
життя то така штука ... що кожен день нова наука !
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
у душі суцільна почуттєва круговерть! 
А щоб не впитися, діставай із льоху своє шампанське, розлий усім на "Анумо...", вип*ємо за твоє душевне здоров*я!
