А ти була в країні двох, У світі, де немає грішних: Тільки богиня, тільки бог, Де кожен третій – просто лишній? Я теж не був, хоча й шукав, Мені хотілося відчути, Що ж звуть коханням, й заблукав У плоті, насолоді до без суті. Я ніби вже творив не раз Рай на землі, з нічого щастя, Спиняв заради інших час, А потім опинявсь у пастці. Це все не те, більше життя Ціную я любов всесильну, Та краще вже без почуття, Ніж бути винним чи невільним. Країна двох, таки, десь є, Хоч в ній бувають одиниці, Я вже стомивсь шукать моє, Мені щоночі інша сниться...
Вірш чудовий......мелодійний.....живий...... 5.0 P.S. ось вже 3-ій вірш читаю і кожен вартий уваги.....якби не сайт - не бачила б справжньої поезії!!!!
Коли любов звучить то решта просто ... промовчить ...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Та прикро те, що ті хто не відчуваєть, що в нас війна, поводять себе так, наче вони в іншому світі живіть і те, що війно, то їх не стосується, бо їх не торкається... На превеликий жаль....
у Вас 
0
