Надвечір’я в Умані багрові
Від далеких обріїв пожеж.
Не від них - від полум’я любові
Уночі свічею спалахнеш.
Обів’ю обіймами гарячу
Я тебе у затишку гаїв, -
На місцях Софійчиних побачень,
Поблизу самотніх яворів.
Жадібні до щастя бідолахи,
Почуттів стривожені теплом, -
Гостювати будемо у свахи
Цілу вічність парою тайком.
Зморені, безжурні та щасливі,
Спопеливши душі аж до тла, -
Розпрощаємось в очікуванні дива
Зустрічі наступної тепла.
| 
у Вас 
1
