Її волоссям грає теплий вітер.
Легені закохані в вечірнє повітря.
Знову сумна і знов на балконі,
Знов відділяє лише підвіконня. Питання з питань: варто чи ні?
Розум в тумані, немов уві сні.
Кров’ю залите серце болить
Воно так втомилось, воно лиш мовчить. Його топтали, не обійшлось і без тебе.
З восьмого поверху потрапити в небо.
В його обійми, вогкі й холодні
Розчинитись в його блакитній безодні. Хоча, кого намагаюсь я обдурити?
Що заслужила? В землю зарити!
Нова поставка для хробаків…
Так, це про нас, про слабаків. Ні, я зможу! Я це стерплю!
Я ж дала слово, що так не зроблю.
Буду жити поки вистачить сили,
Дарма, що душу тільки що змили.
| 
у Вас 
0
