Вітаю Вас Гість | RSS

До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід

Вт, 24.12.2024, 20:30

Меню сайту

НОВИНИ

ПОЕЗІЯ та ПРОЗА

	- Вірші про солдат АТО і ООС
	- Музична скринька

ФОРУМ

ФОТОАЛЬБОМ

ВІДЕОАЛЬБОМ

АКТИВНІСТЬ

ВІКТОРИНИ/ТЕСТИ

Про сайт і правила сайту

Благодійна допомога на розвиток сайту

- моб. версія

Анумо знову віршувать! 05-07

На сайті всього: 5

Гостей: 5

Користувачів: 0

Пошук на "Анумо...!"

Категорії каталогу

Проза [1058]

Прозові твори друкуються тільки тут

Відеовірші [134]

Аудіовірші [49]

Українцям [2700]

Вірш-пісня [546]

Вірші про Україну [1482]

Вірші про рідний край [811]

село

Вірші про мову [282]

Збірки поезії, поеми [112]

Абетка [23]

Акровірш [32]

акровірші на форумі

Байка [108]

Загадки [16]

Верлібр [144]

верлібри на форумі

Елегія [51]

елегії на форумі

Історичні вірші [290]

вірші про голодомор, вірші про історію народу

Вірш-усмішка [1000]

гумор

Вірші про сім'ю [402]

сім'я у віршах, вірші про батьків

Вірші про рідню [152]

вірші про брата, вірші про сестру

Вірші про жінок [663]

вірші про маму, вірші про дружину

Вірші про чоловіків [111]

вірші про батька, чоловік

Вірші про військових, армію [211]

вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо

Вірші про Перемогу, війну [415]

Перемога, війна

Вірші про кохання [3398]

Вірші про друзів [715]

Вірш-казка [132]

Казка (проза) [29]

Проза для та про дітей [19]

Вірші для дітей [334]

Вірші про дитинство [323]

Вірші про навчання [59]

випускний вечір вірші

Вірші про професію [83]

Вірші про eмiгрантів [147]

Вірші в перекладі [708]

Вірші про свята [204]

Вірші про спорт [18]

спортивні вірші

Вірші про природу [1225]

вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ

Вірш-тост, вірш-привітання [121]

Для мене поезія - це [191]

Поети [275]

Поетична майстерня [51]

Оповідання, про поетів, творчість [24]

Релігія [320]

Щастя - ... [600]

Жінка - ... [263]

Життя... [4494]

Філософам [1308]

Громадянину [914]

Метафізика [157]

Опитування для Вас:

ШЛЯХ до ТВОРУ:


Вірші/статті
	Твори за тематикою	Вірші про кохання

Осінні ворожіння

Неначе спогади яскраві,

Злітає листя із верби.

Якби любов була ласкава

І гордим я не був якби…

Покриті шаром падолисту

Сліди недавньої гульби.

Якби не наше товариство,

А ми удвох були якби…

Іскряться приморозки сині

На листі зрання щодоби.

Якби не мав уже дружину

І чоловіка ти якби…

"Курли” останнє журавлине,

Мов пісня сповнена журби.

Якби у серці біль загинув

І більше радості якби!..

Розміщено на сторінці: Вірші про кохання

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2004 чол.

у Вас # закладок

Автору за твір:

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар

Всього коментарів: 30
Порядок виводу коментарів: 1Спам 1 allagrabinska • 12:49, 09.10.2010 [Лінк на твір] Чудове Ваше "ЯКБИ"!!! 1Спам 3 Did • 16:16, 09.10.2010 [Лінк на твір] Чомусь мені самому сподобався, із багатьох останніх, написаних мною, саме цей вірш. Може, тому, що з кожним днем і роком, починаю частіше вживати - ЯКБИ?.. Минулого не повернути, розуміємо ми всі, але, час від часу, повертаємося, подумки, назад, аналізуємо свою ходу, усе те, що було здобуто і втрачено... Дякую вам, Алло. 1Спам 2 shetamara • 13:23, 09.10.2010 [Лінк на твір] Щось останнім часом іноді зустрічаю у твоїх віршах умовний спосіб "би", "якби"... Вірш - Що не робиться - на краще! 1Спам 4 Did • 16:50, 09.10.2010 [Лінк на твір] Тамаро, хотів цю тему "розкрутити, чи, може, "підняти" по -іншому, але пригадалося давнє: "Якби дідусь прийшов з війни...", тож не став"пірнати"у глибини, а "поплив" по поверхні теми. Мені хотілося б пригадати іще одне ЯКБИ, але память не дозволила... На те й було минуле у кожного із нас, щоб ми згадували, раділи та сумували за ним... Щиро дякую тобі. 2Спам 5 Nemo • 17:23, 09.10.2010 [Лінк на твір] Якби "якби" скасовувало кроки, То, мабуть, я ніде б не помилявсь, І довше зморшок не дописували роки, І негаразди мали б цілий зась. Якби подумав і якби збулося, - Рожеві мрії, та хіба в тім сіль, Якби не серце і якби не осінь, Чи стільки б відбувалося весіль?... Навіяли, Ви, друже... на ціле "якби" - 5 "+". 1Спам 6 Did • 17:57, 09.10.2010 [Лінк на твір] Мій милий друже, я чудово розумів, шо у кожньої людини на схилі літ залишаєтьтся багато "якби". Олександре, я щиро хочу, щоб тебе у житті супроводжувало тільки - Так! Дякую. 2Спам 7 Валькірія • 19:10, 09.10.2010 [Лінк на твір] Розливається небо дощем, Позолотою вкрились ліси. Моє серце пронизує щем Від зів’ялої літа краси. Плаче осінь за сонця теплом, Журавлине не чутно „курли”. Пахнуть яблука терпким вином, Лиш у небі знов – горді орли. Сумно хмари по небу снують, Тінь кидають на моє життя. Вічних істин шукаю я суть, Лиш не знаю – знайду колись я?... 1Спам 8 Did • 19:47, 09.10.2010 [Лінк на твір] Загоїлися давні рани, Душі відкритої для всіх. Останній біль поволі тане, Немов зігрітий сонцем сніг... Наталіє, шукаю уже зараз продовження вірша, дописуй, у тебе це так гарно виходить. Рясніє дощ. Судомить стужа. Природа спить, як тінь, німа. Люблю такою осінь дуже, Якщо в нас кращої нема... Іще тобі для безсоння підкинув один із початків... Не знаю , що буде на ранок, але з вечора думалося саме так. 1Спам 9 Валькірія • 20:09, 09.10.2010 [Лінк на твір] І знов осінній дощ Свою чеканить риму, Дахів торкає, площ. Летить час невмолимо... Впродовж усіх сторіч Шліфує дощ каміння, Змиває з наших віч Самотній сум осінній. Дощить в моїй душі, Розлука серце точить. Що долі віражі Нам завтра напророчать? Мелодії дощу Звучать в душі глибоко. Я прагну в них почуть Відлуння твоїх кроків. Дощі колись минуть, Розлука кане в Лету. Яка в любові суть? - Одвічний сум Поета... 0Спам 16 Did • 07:52, 10.10.2010 [Лінк на твір] Одвічний біль і сум, І полум'я любові, - Узимку принесу При стрічі у розмові... 1Спам 17 Валькірія • 11:12, 10.10.2010 [Лінк на твір] Узимку принеси При зустрічі у Львові Краплиночку весни В Поетовому слові! 0Спам 18 Did • 11:34, 10.10.2010 [Лінк на твір] Краплиночку весни, А літа якнайбільше, - Черпни собі у сни З моїх наївних віршів... 1Спам 19 Валькірія • 12:07, 10.10.2010 [Лінк на твір] Що краще може буть, Аніж наївні вірші - Бо Ти їх серцем пишеш, У них - Поета суть... 0Спам 20 Did • 13:23, 10.10.2010 [Лінк на твір] Мене поезія сп'янила, Як келих доброго вина. Відкіль у слова така сила І магнетизм, і таїна?.. 1Спам 10 jakov-buga • 20:23, 09.10.2010 [Лінк на твір] Скільки не живи і оте якби завжди присутнє. І це чудово.Значить ти живеш,ти думаєш,ти дієш,ти прагнеш... 1Спам 11 Did • 21:51, 09.10.2010 [Лінк на твір] "Якби", я просто переконаний у цьому, завжди присутнє у житті кожного із нас. Напевно, хтось у цю мить також думає: - Якби?.. Якове, щиро дякую тобі за коментар. 1Спам 12 svetakedyk • 22:23, 09.10.2010 [Лінк на твір] "якби"... то у роті росли б гриби - так часто казав мій тато. Ну що казати - це ж сам Віктор Кучерук. Ви нагадуєте мені тата. Дякую 1Спам 13 Did • 22:49, 09.10.2010 [Лінк на твір] Іноді, краще промовчати, ніж бовкнути щось зайве. Це саме той випадок, коли так потрібно зробити, адже ти, Світлано, чудово усе всім пояснила. Дякую тобі, 1Спам 14 Viktorivna • 23:07, 09.10.2010 [Лінк на твір] ВИ ВСІ ТУТ ТАК РОЗГОРНУЛИ ТЕМУ "ЯКБИ", ЩО Я ВЖЕ НЕ ЗНАЮ, ЩО Б МЕНІ СКАЗАТИ... ОТ ЯКБИ НЕ РОЗГОРНУЛИ Б , АБО Ж Я ПЕРША ПРОЧИТАЛА ВІРШ, АБО Ж, ЯКБИ МЕНІ ВІРШ НЕ СПОДОБАВСЯ, Я Б ТУТ ТОЧНО НІЧОГО Б НЕНАПИСАЛА! А ТАК: ВІРШ - ПРЕКРАСНИЙ, ЧУТТЄВИЙ, ВІН МЕНЕ НЕ ЗАЛИШАЄ БАЙДУЖОЮ ДО ВІКТРОВОГО "ЯКБИ"! 0Спам 15 Did • 00:17, 10.10.2010 [Лінк на твір] Ой, як тут почевоніло усе! Дякую тобі, Оксано!.. Повеселю тебе ранком за це, потішу... 1Спам 21 45tom • 17:44, 10.10.2010 [Лінк на твір] Якби не подобався вірш, до себе не забирав би, а так беру! 0Спам 22 Did • 19:27, 10.10.2010 [Лінк на твір] Знаєш, Олексію, що буває і так, коли написане подобається самому автору. "Осіннє ворожіння" - один із небагатьох написаних мною віршів, який мені сподобався. Дякую тобі. 1Спам 23 octava • 19:41, 10.10.2010 [Лінк на твір] Вітюша, читаю - не начитаюся Це магічне і таке українське "ЯКБИ"!.. Так і тягне "пірнути" у джерела класики (пррр, пррр...), поглянь тільки, скільки всього змусив мене пригадати: -якби мені сивий кінь; -якби ви знали, паничі; - якби мені черевики; - якби мені не тиночки та не перелази... про гриби Світланка вже згадала... А, "якби мені зранку горілочки склянку", "якби мені жупан чорний, шаровари сині, то б до мене дівки липли, як до браги свині" Ну, і, нарешті: Якби я мала крила орлині, Якби я вміла літа-а-ати, Я б полетіла на Україну... Дідові руку... "пожа-а-ти". Чим і закінчую свій панегірик. 0Спам 24 Did • 20:05, 10.10.2010 [Лінк на твір] Дякую тобі, Світлано, уже тільки за те, що знаходиш час прочитати та прокоментувати мою писанину. Так, мабуть, кожний із нас живе отим "якби", адже справді цікаво: - Якби не Катруся, чи зміг би я іще десь, чи колись, зустрітися із тобою у житті?.. 1Спам 25 octava • 20:09, 10.10.2010 [Лінк на твір] Ну, якби трохи помріяти... 0Спам 26 Did • 20:11, 10.10.2010 [Лінк на твір] Якби... 1Спам 27 COCODE • 21:20, 10.10.2010 [Лінк на твір] Якби ми знали свою долю Якби змогли вернути час .................................. ................................... Це у мене такий вірш є . Слово" ЯКБИ" вживає кожен. І не обовязково , що мають бути вже літа Мені сподобалося 0Спам 28 Did • 21:34, 10.10.2010 [Лінк на твір] Дякую тобі, Михайле. Справді, у кожного із нас є своє "якби". Читаючи коментарі і відповідаючи на них, я зайвий раз переконався у цьому. 1Спам 29 ЛюК • 20:44, 12.10.2010 [Лінк на твір] Якби я уміла писати, то розповіла б саме так! Отримала масу гарних емоцій і від поезії і від коментарів. P.S. Ще не відомо чи краще все було б без того самого "якби". 0Спам 30 Did • 21:00, 12.10.2010 [Лінк на твір] Хто ж іще мене, мабуть, так зрозуміє, як не ти, Людмило?.. Навіть здогадуюся чому... Та не про це зараз мова. Дякую тобі, що не забуваєш мене, що відкликаєшся на мій поклик...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі