Мій Янголе, простіть мене
За те, що палко так кохала.
Любов, як зірка, промайне.
Простіть, що душу не віддала... Ваш німб, Ваш стан, Ваша рука....
Зостались в пам'яті у мене.
Та зустріч ніжна і палка-
Ось що для мене сокровенне... Являєтесь у сни мені щоночі ,
Я божеволію , втрачаю розум вмить....
Як хочу я побачить Ваш очі ,
І серце від безумства аж кричить... Ви і художник, Ви коханець, музикант.
Ви пензликом мене намалювали.
Ви маєте від Бога той талант,
Що серце Ви навік моє украли. Який солодкий і п'янкий Ваш аромат,
Коли мене Ви вперше цілували,
Відкрила Вам своєї душі сад-
Ви вже в нім Бог....вже Ви там панували... І Ви пішли...
Зосталась я одна..
Свої час корективи вносить:
Зі мною залишилась лиш вона-
Меланхолійна , пізня осінь... Мій Янголе, простіть мене!
За те, що палко так кохаю.
Любов, як зірка, вже не промайне,
Бо й душу мою вкрали Ви , я знаю... Присвята: тобі ..
| 
та
у Вас 
0
