Я читаю... - Вірші про кохання

Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 Pushok • 11:23, 11.04.2011 [Лінк на твір] Досить оригінально, та все ж праця є невідємною складовою написання віршів, так мені кажуть ті, хто довгі роки живе поезією. Бажаю успіхів та натхнення. Знаю як потрібна підтримка у цій справі. Хто ж як не земляки. Вітаю на сайті "Анумників". 0Спам 2 Asedo1949 • 13:04, 11.04.2011 [Лінк на твір] Знаю, на скільки такі почуття, переповнюють твою молоду душу. Вони тебе переповняють і від хвилювання вони лягли на папір трошечки не рівно. Може в мене нема на то права, але я попробувала їх привести в порядок. Я використала всі твої слова. Ось почитай, що вийшло: Я читаю казочку одну, Про кохання йдеться чарівне. Зради там немає і тому, Тішить воно ласкою мене. Ніжність ллється там і ласка Ділять її порівно на двох, Ось, яка прекрасна казка, Як кохання сповнює обох. Вибач, молодий друже, але якщо ти хочеш бути одним із нас то вчися. Наснаги тобі! 0Спам 3 Programist-161293 • 11:30, 29.05.2011 [Лінк на твір] Я цим вірщем хотів показати, що я зневірився у кохання, і що я не можу його сприйняти серйозно. 0Спам 4 kiv-als • 11:11, 01.06.2011 [Лінк на твір] Андрію,Твої слова про з невіру у кохання я не буду сприймати в серйоз. Яка може бути зневіра у 17! років.Коли дівчина не відповіла взаємністю,з якихось причин,це не означає що кохання немає і цей стан душі не справжній,якийсь надуманий,скоріш це потрібно розуміти простіше: ця дівчина просто не Твоя,можливо колись Вона сама буде жалкувати,про свій вчинок- це просто юнацький стан в "всіхвлюбства", я б його назвав саме так, бо колись, давно, сам пережив таке і тепер з посмішкою згадую ті часи.Повір доля не сліпа, і вона обов'язково зробитьтак,що коли Ти навіть не будеш здогадуватися,зустрівши дівчину,з часом зрозумієш ,що вона Твоя.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі