ЖИВУ, БО ЛЮБЛЮ! - Вірші про кохання

Всього коментарів: 12
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 allagrabinska • 21:53, 09.05.2011 [Лінк на твір] Кожне слово в душу!!! 0Спам 2 Валькірія • 22:01, 09.05.2011 [Лінк на твір] А якщо знаєш - що це серце билось для тебе і що йому прийшлося пережити... 0Спам 3 allagrabinska • 22:10, 09.05.2011 [Лінк на твір] Я розумію Вас, Наталочко... Це неймовірно тяжко, коли уходить рідна людина і ще тяжче, коли вмирає такий талант!!! 0Спам 4 Валькірія • 22:16, 09.05.2011 [Лінк на твір] У такому віці трагічно пішло з життя багато відомих ( і таких, що не встигли стати відомими) талановитих Поетів... 0Спам 5 metman17L • 22:21, 09.05.2011 [Лінк на твір] Вірш з серця. Проникливий. Особливо: "Живу, бо люблю!". Пригадалися слова з відомої пісні Висоцького ("Когда вода Всемирного потопа"), яка звучала в кінофільмі "Балада про доблесного рицаря Айвенго" : "Я дышу, и значит — я люблю! Я люблю, и значит — я живу!" 0Спам 6 Валькірія • 22:26, 09.05.2011 [Лінк на твір] Саме Любов надає сенсу нашому життю, а її сила може здолати майже усі випробування, майже - бо зі смертю нам важко змагатися, хоча спробувати можна... 0Спам 7 metman17L • 22:33, 09.05.2011 [Лінк на твір] І в підтверження Вашим словам, рядки з цієї ж пісні: "Но вспять безумцев не поворотить — Они уже согласны заплатить Любой ценой — и жизнью бы рискнули, — Чтобы не дать порвать, чтоб сохранить Волшебную невидимую нить, Которую меж ними протянули. 0Спам 8 Валькірія • 23:10, 09.05.2011 [Лінк на твір] На площади, где день и ночь одно - Любовь неразделимая и нежность, И небо чистое над нею, как окно, В которое увидеть можно вечность... (С.Ясенич) 0Спам 9 kiv-als • 11:32, 10.05.2011 [Лінк на твір] Таке враження ,що пан Сергій ,хай йому буде земля пухом і вічна память, згорів як сірник,але не згорів бездумно,тліючи ,нічого не залишивши після себе,ВІН віддав все своє тепло і любов, які буде вічно жити у його творах.Низький уклін Вам, пані Наталю,що ділитись Його теплом і любовю з нами. 0Спам 10 Валькірія • 15:54, 10.05.2011 [Лінк на твір] Дякую, Ярославе! На жаль, Сергій не сам "згорів", йому допоміг цей жорстокий світ в особі окремих представників людської раси (людьми не можу їх назвати), він загинув через свій нескорений дух та правдолюбство у віці 31 року, залишивши по собі чималий поетичний спадок, що перейшов до мене і з яким я нині, по сплину 10 років з часу його смерті, починаю ділитися зі світом - аби воскресити Його через його вірші до життя... 0Спам 11 Asedo1949 • 19:20, 10.05.2011 [Лінк на твір] Вірш неймовірно гарний. Правильно, Наталю, такий талант не можна похоронити, або закрити, він має бути серед людей, а значить ЖИТИ! 0Спам 12 Валькірія • 19:49, 10.05.2011 [Лінк на твір] Дякую Вам, пані Катерино! Для мене дуже важливо те, що я почала робити, адже саме Сергієві я у великій мірі завдячую тим, ким я стала, в тому числі і моєму поетичному "народженню"...

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі