Мене вражають твої очі, Які в них глибина і біль. Я прокидаюсь серед ночі, І думаю про них. Що пережив ти Я не знаю. Не здатні розповісти слова. Так несподівано буває Зазирає в душу крадькома Тінь пережитих хвилин-днів. Віддавши сонцю свої сльози, Спаливши у святім вогні, Стоїш ти на порозі Нового дня, нових подій. Ідеш ти знову до людей, Несеш їм радість і надії, Краплинку щастя. І в тому є велика сила, Твоя сила. Твоя любов.
Вдало вибрали рубрику: дійсно - трішки поезії, трішки прози. Слова все здатні розповісти та невсе можна висловити. Чуть- чуть доопрацювати і буде чудово. Бажаю успіхів!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
