До полону обіймів гарячих твоїх Я навічно бажаю віддати себе, І на кару солодку цілунків п'янких Моє серце розтерзане вперто іде.
У чеканні своїм відчини лиш вікно, Серенаду почуєш - мене помани. Я кохаю тебе! А все інше - ніщо, Вже ніхто не здолає моєї весни.
Увійду, увірвусь, як завгодно тобі, Цілуватиму спрагло, не знаючи меж. Та якщо зі світанням не змеркнуть вогні - Мою долю у руки свої забереш.
Хай зорею палає в долонях твоїх І погасне у мить, коли очі зімкну. Моя пристрасть жагуча - не сором, не гріх, Я без тебе, Кохана, намарне живу.
За полон у обіймах гарячих, тобі Я себе, не вагаючись й миті, віддам. Незбагненою силою, в щасті й журбі, Я крізь Вічність до тебе веду себе сам... 2000р.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
:hands: 
