Лише вона дивилась в його очі, В бездонні очі повні пустоти, Лише вона не бачила тієї ночі, яка в полон взяла його думки.
Тьмяніє розум її в мареві кохання, Але душа в тревожному чеканні, Мов із темниці просить теплоти. Лише вона така прозора й чиста, з якої б'є ключем життя. Лише та посмішка на її ніжному обличчі повірте, варта ласки і тепла.
Лише вона побачила у ньому світле, Те світле й чисте, що не бачили вони. Лише вона довірила йому те вічне, віддавши душу й серце назавжди.
А він її ударив по обличчю, по ніжній її трепетній душі. І залишились в її серці вічно його слова: " Мені вже не потрібна ти..."
Дуже цікава тема, а ще цікавіша техніка написання, але над віршем, ще треба багато попрацювати.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Цей вірш – болюча сповідь про глибоке розчарування в людині, яка виявилася зовсім не тією, за кого себе видавала. Текст побудований як внутрішній монолог, де біль п
у Вас 
0
