Я не знаю, чому все про тебе пишу Вкотре осінь стежки застеляє твої, Вкотре цвітом весна зачаровує вишню, Вкотре наш соловей їй дарує пісні. Перечитую знов ту єдину листівку І зворушую пам"ять,на смак- гіркота... Збудував ти у серці моєму домівку І без тебе вона невимовно пуста. Час лікує мене, вже затягує рани, Тільки горе- рубці залишають сліди. Вже давно чорна прірва, дощі поміж нами, А від тебе я все ще чекаю - прости...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
0
