Не казка

У мене запитання до Івана: А що саме , Іванко, Ти читав із прози Ліни Костенко, що можеш давати таку сміливу оцінку?
Сашко, вибач, що під Твоїм віршем але мушу подати:
Ліна Костенко. фраґменти. " Записки українського самашедшого"

Великий народ обирає карликів, маріонеток, і що цікаво, - не він їх, а вони його сіпають за мотузочки у цьому політичному вертепі.
Я ніколи раніше не писав щоденників, не чоловіче це діло. Розвантажую психіку.
Скандинави схрестили телефон з комп’ютером. Шотландці – картоплю з медузою.
Нова каста з’явилася у нашій країні – Ті, кого охороняють.
Олігархи, нардепи, бізнесмени, очільники, кримінальні авторитети, VIP-персони і поп-зірки – ось він, золотий фонд суспільства, його неоціненний скарб.
…у джунглях конкуренції кожен кожному звір.
…наші життя, очевидно, нічого не варті.
Недавно у Львові вбили композитора, сидів у кав’ярні з друзями, співали українських пісень. Навпроти п’яні молодчики горлали свою попсу, почули ненависну їм мову аборигенів і убили. Свої не арештовують своїх.
Все знали давні греки, і про нашу прокуратуру теж.
Виклич сантехніка, кран тече.
…яке моє особисте життя, і чи буває воно в одружених?
…не щоденник, а буденник.
…садист з’їв мазохіста.
Але ж мова – це Дім Буття, то чого ж ви мене виживаєте з мого власного дому?! Це бандитизм. Це імперський вірус.
Я ніколи не дозволяв собі думати, що в Україні є п’ята колона. Але ж вона вже йде потоптом по моїй душі. Раніше ж принаймні ненависть до українців хоч якось камуфлювала ся, а тепер тебе просто готові знищити: «Хотєлі свою нєзалєжность? Вот вам!»
У парламенті скаженіють шовіністи, брунькуються фракції, сповзають у водевіль патріоти.
Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що.
Нове тисячоліття на носі, а вони все історичну свідомість формують. І хто?! Несвідомі власної несвідомості.
…привселюдно з телеекранів нами ж обрані карлики ображають цілий народ. А гарні й порядні люди по всій Україні, у яких мораль нікуди не падала, - слухають, сприймають і вже навіть звикли, що так і є, мораль впала, усі винуваті. Людей бомбують, дезорієнтують, пошту й телеграф не треба захоплювати – телебачення захопило все.
У Києві раптом об’явився орден тамплієрів, ліквідований у Франції ще років шістсот тому, а він візьми і об’явись тут у нас, на території православного монастиря, та ще й зареєстрований Мінюстом.
По українцях доля стріляє дуплетом.
Хто має право ідентифікувати націю з її відламками і виродками?
Непокаране зло регенерує себе.