Інь та Янь Зима. Вікно. Окраєць неба. Твій слід у пам'яті снігів, Моя душа, сумна без тебе, Немов ріка без берегів, І крила мрій, що прагнуть лету, Вогонь роздмуханих бажань, І світлий сум душі поета, Що зазирає знов за грань, І чорний крук, що з небо-висі, Кидає тінь на мої сни, І дві душі, що обнялися У вічнім прагненні весни, І промінець, що розтинає Пітьму світів у час світань, І ти, який ще й сам не знаєш, Що ми з тобою - Інь та Янь.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
у Вас 
0
Дякую, Мартине!
