Пішов. Далеко вже від мене, Лиш дощ нагадує про тебе, Щоночі стукає в моє вікно, Знаю не ти, дивлюся, все одно… Немов життя давно минуло, Серце казкові дні забуло, Та він ще й досі пам’ятає, Про це зі мною розмовляє. Як часто пізно ми разом Удвох стояли під зонтом… Дощ не пускав тебе додому І пісню нам співав знайому… Від тоді я люблю цю пору, Дощ всюди, лиш поглянь угору!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
klavysjka: Щиро дякую! Хай Пресвята Богородиця всіх нас, наших захисників і всю УКраїну тримає під своїм Покровом завжди і допоможе торувати шлях до перемоги!
у Вас 
0
