Пішов. Далеко вже від мене, Лиш дощ нагадує про тебе, Щоночі стукає в моє вікно, Знаю не ти, дивлюся, все одно… Немов життя давно минуло, Серце казкові дні забуло, Та він ще й досі пам’ятає, Про це зі мною розмовляє. Як часто пізно ми разом Удвох стояли під зонтом… Дощ не пускав тебе додому І пісню нам співав знайому… Від тоді я люблю цю пору, Дощ всюди, лиш поглянь угору!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ото ж бо. Дбайте про ваше здоров’я, а Пегас, може, до вас сам прилетить, чи якась Муза. Медитуйте і намедитуєте спокій та повагу до усіх. І
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
у Вас 
0
