Пішов. Далеко вже від мене, Лиш дощ нагадує про тебе, Щоночі стукає в моє вікно, Знаю не ти, дивлюся, все одно… Немов життя давно минуло, Серце казкові дні забуло, Та він ще й досі пам’ятає, Про це зі мною розмовляє. Як часто пізно ми разом Удвох стояли під зонтом… Дощ не пускав тебе додому І пісню нам співав знайому… Від тоді я люблю цю пору, Дощ всюди, лиш поглянь угору!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
