НЕПРОМИНУЩЕ - Вірші про кохання

Всього коментарів: 41
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 natalya-gurkina • 19:39, 04.01.2012 [Лінк на твір] Любов, насправді, непроминуща, Усі загоїть сердечні рани. !!!!!!!!!!! Це правда!!!!! 5! 0Спам 2 Валькірія • 19:43, 04.01.2012 [Лінк на твір] Та чи усі?...... 0Спам 3 natalya-gurkina • 19:46, 04.01.2012 [Лінк на твір] Усі. Просто чим більша рана тим більше любові потрібно щоб її зцілити. 0Спам 4 Валькірія • 19:50, 04.01.2012 [Лінк на твір] Декому цієї любові в нашому зледенілому світі так катастрофічно не вистачає... 0Спам 5 natalya-gurkina • 19:52, 04.01.2012 [Лінк на твір] Більшості людей холодно. Але людина прагне начитися жити інакше. Вірю, що так воно у майбутньому і буде. 0Спам 7 Валькірія • 20:04, 04.01.2012 [Лінк на твір] Гірше, коли холодно в душу... Вірю і я! 0Спам 6 InhearT • 19:54, 04.01.2012 [Лінк на твір] як завжди, гарно, ніжно, душевноі, головне, щиро..)) теж 5!:)) мені просто цікаво: як часто Ви пишите вірші?? 0Спам 8 Валькірія • 20:06, 04.01.2012 [Лінк на твір] Часом по кілька за день (чи ніч), особливо тоді, коли душа болить чи серце щось тривожить, а коли добре - можу тижнями не писати... "наплодилося" уже поза тисячу... 0Спам 9 InhearT • 20:29, 04.01.2012 [Лінк на твір] дякую за відповідь) просто всі Ваші твори такі щирі,жодного немає "ні звідки".. 0Спам 10 Валькірія • 20:33, 04.01.2012 [Лінк на твір] я ніколи нічого не вигадую, пишу лише про те, що відчуваю у конкретну мить... 0Спам 11 metman17L • 20:56, 04.01.2012 [Лінк на твір] Доброго вечора, Наталю! Зайшов в гості. щоб позичити кілька жмень тих небесних світил , які "лягають в душу і проростають у ній віршами", бо щось останнім часом майже нічого у ній не поростає... 0Спам 12 Валькірія • 21:09, 04.01.2012 [Лінк на твір] Якщо просто не проростає - то це пів біди, але коли засихає під корінь те, що колись уже раніше проросло, та ще й хотіло вже заквітнути - це значно гірше, а деколи просто катастрофа... Проростай! 0Спам 13 metman17L • 21:15, 04.01.2012 [Лінк на твір] Дякую ! Тепер коли зійде, виросте, зацвіте і принесе плід то смачну паляницю їстимемо гуртом. А вірш гарний, Наталю. Дуже сподобався. 0Спам 14 Валькірія • 21:18, 04.01.2012 [Лінк на твір] Воліла б я зовсім не писати оте "гарне", але зате мати щось інше... 0Спам 15 metman17L • 21:24, 04.01.2012 [Лінк на твір] Поясніть... 0Спам 17 Валькірія • 21:40, 04.01.2012 [Лінк на твір] Якщо почну пояснювати - в мене просто заглючить інтернет і згорить комп... 0Спам 19 metman17L • 21:47, 04.01.2012 [Лінк на твір] Маємо чим гасити: 0Спам 20 Валькірія • 21:49, 04.01.2012 [Лінк на твір] Цей вогонь вода не гасить, може лиш...краплинка щастя... 0Спам 21 metman17L • 21:52, 04.01.2012 [Лінк на твір] Зараз пошукаємо... 0Спам 22 Валькірія • 21:56, 04.01.2012 [Лінк на твір] так символічно - моє "щастя" мені завжди чомусь нагадує бурульку льоду... Дякую, Васильку, за тепло! 0Спам 23 metman17L • 21:57, 04.01.2012 [Лінк на твір] 0Спам 26 Валькірія • 22:04, 04.01.2012 [Лінк на твір] така дивна природа бурульки - спочатку милує наше око і втішає серце, а потім безслідно випаровується, наче й не було... 0Спам 16 Asedo1949 • 21:30, 04.01.2012 [Лінк на твір] Гарно, яскраво, оптимістично! Життя прекрасне! "Йому довіку моє "Осанна!". 0Спам 18 Валькірія • 21:41, 04.01.2012 [Лінк на твір] Так, життя справді прекрасне - бо в нім є прекрасні люди зі світлими душами, а це - найбільший скарб! 0Спам 24 InhearT • 21:59, 04.01.2012 [Лінк на твір] чесно кажучи, до прочитання твору не знав, що таке Осанна(чи може хто така?:)) але вже в гуглі ввів, прочитав..)) Оса́нна (івр. הושענות — спаси, ми молимо) — урочистий молитовний вигук (коротка молитва), що первісно була хвалебним вигуком. 0Спам 25 Валькірія • 22:03, 04.01.2012 [Лінк на твір] От бачиш, і ти щось від мене нині навчився, принаймі на одне слово у твоєму словничку побільшало... 0Спам 27 InhearT • 22:15, 04.01.2012 [Лінк на твір] так, звичайно..у віршах багато чого вміщенно,адже це щоденники життя... це не математика, не бухгалтерський облік(мій фах,зовсім не гуманітарний..),це життя... 0Спам 28 rewers • 22:22, 04.01.2012 [Лінк на твір] Прочитав вірш, прочитав коментарі, мушу сказати приємно вражений... Так потрібно сприймати весь холодний світ, з усіма його тінями і болями і переробляти зафарбовувати любовю, гарні ваші думки, але потрібно ще і набратися терпіння, сили і волі духу, а це вже важче, не кожному це під силу, тепер я це розумію. Нехай лиш любов проскакує між людьми - коли іскрою, а коли і полумям... 0Спам 30 Валькірія • 22:37, 04.01.2012 [Лінк на твір] Аби не лише проскакувала - а деколи там і залишалася...навіть назавжди. Тобі також дякую, що проймаєшся моїми віршами! 0Спам 29 мартин • 22:27, 04.01.2012 [Лінк на твір] Тим ,хто щоднини спасає душі ,від серця щиро й моє "Осанна!". 0Спам 31 Валькірія • 22:38, 04.01.2012 [Лінк на твір] Когось врятувати буває набагато легше, аніж власну душу... від зневіри, наприклад... 0Спам 32 Medbrat • 09:32, 05.01.2012 [Лінк на твір] Молодець ти Наталочко, якби більшість так сприймала світ, то він мабйть обернувся б до нас лицем, а не.... 0Спам 33 Валькірія • 10:55, 05.01.2012 [Лінк на твір] Так, Сашко, коли світ до нас "не лицем" - приходиться сумувати лише про це... Але ж світ - це і ми всі, так що багато в цім світі залежить і від кожного з нас! 0Спам 34 Did • 11:46, 05.01.2012 [Лінк на твір] Не вішай зарано носа, Наталко!.. Хочу сказати, що в житті повторення обов'язково будуть, але нехай повторюється в ньому лише все світле та чисте, добре і неповторне!.. 0Спам 36 Валькірія • 11:51, 05.01.2012 [Лінк на твір] А хто сказав, що я вішаю? я - найщасливіша жінка у світі! 0Спам 38 Did • 12:11, 05.01.2012 [Лінк на твір] Ти сама, бо "щасливим шлях долі встеляють зорі", а ми, Наталю, їх владаємо лише у вірші... 0Спам 39 Валькірія • 12:18, 05.01.2012 [Лінк на твір] Не прискіпуйся до моїх слів, Вікторе, мало що я десь могла написати, не думаючи... 0Спам 35 К@труся • 11:49, 05.01.2012 [Лінк на твір] Наталочко, а ось Вам моє щастя! Беріть - не шкода! Навпаки! 0Спам 37 Валькірія • 11:52, 05.01.2012 [Лінк на твір] Дякую, Катрусю, що відриваєш від серця таку красу, я її примножу і до тебе знову принесу! 0Спам 40 Roksa • 09:23, 06.01.2012 [Лінк на твір] Життя і справді Найбільше з Дарів, Що дане з неба і влито в суть! Душі потрібно торкнутись чарів: любити, зріти, боліти, БУТь! 0Спам 41 Валькірія • 00:04, 08.01.2012 [Лінк на твір] Дякую, Роксоланко, за цього життєствердного коментаря! Христос народився!

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі