Немає вороття, немає жалю, Є тільки пам*ять, іноді гірка, І я мости поза собою спалю, Аби розлука ця була легка. Нема мостів, нема назад дороги, А віра є - у чудо із чудес, Щоб і тоді, коли розіб*ю ноги Для мене ти з минулого воскрес. Немає жалю і немає болю, Є тільки спогад, теплий і п*янкий, А я все небеса за тебе молю, Хоч ти лиш спогад, світлий і легкий.
Терпкі рядки у Вас Оксано. Не від солодкого напевно писалося.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
