Де наші долі випадково
переплутали шляхи,-
там ми зустрілися з тобою,
серед туги і жури.
Твій шлях, як вишита стежина;
а в мене шлях тернистий.
У тебе доля, мов перлина,
Моя ж, - невдала пісня.
З тобою ми зустрілись літом,
як все цвіло несамовито.
А розлетілись восени:
у вирій - ти, а я,- в сніги.
Так доля з нами жартувала
тоді, як плутала сліди:-
і щастя в нас обох украла,
порозкидала за світи.
Щаслива мить була бентежна
душа бурхлива і безмежна,
благала мить цю зупинити,
щоб до безтями ще напитись
любові трунного вина,
до солов'їв втікти в сади
там збожеволіти сповна
і залишитись назавжди.
Я не хотів такої долі,
Такої втрати не бажав,
та є на те все Божа воля,
а я ж бо кращої благав.
Мені сподобався вірш, але тільки темою, бо є тут образи і почуття, та будова бажає кращого. Над віршем треба ще добре попрацювати. Виправити розмір, риму ну і як наслідок зміниться ритм. Бажаю успіху!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
