Твоя ніжність кольору зими, Обпікають холодом слова. Ніч шепоче тихо молитвИ, В хуртовину біль й печаль хова.
Чом твої вуста й долоні - лід? Що з тобою сталось, милий Кай? Довго-довго твій шукала слід, Що привів мене в цей сніжний край.
В серці я тобі несла любов - Не згасає вогник почуттів. Вірю я, що будем разом знов... Поглядом чужим навіщо стрів?
Ось бери льодинки і складай Слово, у якому сенс життя. Це - КОХАННЯ, пам"ятаєш, Кай? В ньому і минуле, й майбуття.
Може, казка це, а може й ні - Тільки і в житті таке бува: Серце у обійми льодяні Потрапля і радість забува.
Крапельку тепла не пошкодуй - І відтане серце, скресне лід. Знов коханому ти подаруй Різнокольоровий диво-світ.
| 
у Вас 
0
