літнє Той вітер зваблював і пестив й пригортав, І виціловував уста мої і очі. Лишив мене спокусник опівночі, шукала – де ж він? Спав… Заснув на верболозі, як дитина, розкинувся розморено в гіллІ, забув , бешкетник, пустощі свої, а все було красиво і невинно…
Нікому не скажу про нашу гру. Щаслива , зацілована, всміхнуся, душею я до ранку доторкнуся, додому через літечко піду.
Вітаю вас на нашому сайті! Вірш мені сподобався дуже, і тому ставлю вам відразу Бажаю наснаги і з нетарпінням чекатиму нових віршів.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
0
Бажаю наснаги і з нетарпінням чекатиму нових віршів. 
